«Знов про любов?»
Ретроспективна виставка Насті Мане
“Наразі я в тому віці й стані у якому любов перестає бути лише пристрастю чи драмою. Вона стає глибиною, тишею, чесністю, здатністю залишатися з собою — у щасті, у сумнівах, у теплі та в пошуках.
Ретроспектива «Знов про любов?» — це не просто огляд 10 років творчого шляху. Це щира, відверта розмова мовою фарб, тіла і тиші про кохання — у всіх його проявах: руйнівних, несвідомих, спраглих, шукаючих — і зрілих. Про любов до іншого і про любов до себе.”
На виставці представлені роботи з двох концептуальних серій:
«Вершники Апокаліпсиса»
Психологічно напружена серія, де глядач проходить через образи марнославства, самообману, маніпуляції, заздрості, жадібності, прокрастинації та перекладання відповідальності, щоби врешті дійти до завершальної картини — «Кохання».
Ця подорож — не про осуд, а про усвідомлення. Любов тут — не романтична мрія, а глибоке прийняття себе, внутрішня свобода і вибір бути живим.
«Колір Вождя»
Ця серія народилась у 2017 році в період особистих емоційних потрясінь. Вона стала спробою зберегти кохання через образ, створити подарунок, міст, ритуал для тих стосунків, які боліли.
Натхненна естетикою корінних народів Америки — візерунками, символами, історіями — серія передає відчуття тонкої любові, яку вже не втримати. Це про ту любов, яка випадає з рук, як дощ: її не зупиниш, але можна відчути всією шкірою.
Це — про красу, що виникає навіть у бурі. Про біль, який зцілює. Про ніжність, яка залишається після всього.
Окрім серій, глядачі зможуть побачити вибрані роботи з різних років, які не входили до жодної концепції. Вони — як фрагменти щоденника, уривки з життя, що не прагнули логіки, але зберегли щирість. Вони — про різні стани: смішні, інтимні, незручні, відверті. Вони — про життя.
За підтримки депутата ОМР Андрія Вагапова
За підтримки військового адвоката Вікторіі Нестеренко
