Друзі, запрошуємо вас на відкриття виставки Любомира Медвідя "В житі. Над прірвою" 20 серпня о 18:00!
Віру в людину, у достойність цивілізації прагматичний Розум відхиляє просто і без напруги, як першопричину роздратування. Нині вкупі із вседозволеністю й цинізмом профанний комфорт домінує над вірою серед всюдисущого дефіциту моралі, гідності, честі. Такий стан абсолютною більшістю суспільства оцінюється як прийнятний, правомірний,оправданий, розумний, як прикмета сьогодення,хоча насправді він - синдром, ознака глибоко лінивого недбальства стосовно людини, людства, культури, майбутності, гармонійності буття. Криза ще й досі не надто помітна, незважаючи на її виразність.
Ще тішить око гламурний глянець цивілізаційної поверхні, вдовольняють матеріальні успіхи, ще милі безпечність і безвідповідальність за Завтра.
За такого укладу речей активність культури, зокрема мистецтва, повинна бути більше відповідальною, ніж прикладною і розважальною. Це моє кредо.
Тему кризи сприймаю цінним вихідним матеріалом для відповідального за долю людини мистецтва, де етичне нероздільне із естетичним, памʼятаючи, приміром, великі трагедії Шекспіра, драми, зокре-ма, "Одержиму" Лесі Українки, знамениті, зокрема
"Дорогу" ("La strada ), кінострічки Фелліні.
Істинно сучасне мистецтво, очевидно, зобовʼязане бути інспіратором еманації Духа із субʼєкту надміру
"лінивої " сучасності з її цивілізаційними оазисами, байдужістю до кричущої несправедливості, схильністю до сумнівних розваг над прірвою кризи.
Крім ПРОБЛЕМИ під назвою Людина мене у мистецтві не цікавить ніщо.
Любомир Медвідь