[🇺🇦/🇬🇧⬇]
🔹otwarcie wystawy: 10.05.2025 (sobota), godz. 18.00
🔹gdzie: Galeria Labirynt, ul. ks. J. Popiełuszki 5, Lublin
🔹język: wydarzenie w języku polskim; tłumaczenie na PJM: Ewelina Lachowska, tłumaczenie na jęz. ukraiński: Volodymir Dyshlevuk, tłumaczenie na jęz. angielski: Hubert Bania
🔹wystawa czynna do: 15.06.2025 (wt.-niedz., godz. 12.00-19.00)
🔹wstęp: 8 zł bilet normalny, 4 zł bilet ulgowy (na wernisaż wstęp wolny)
🔸kuratorka: Katarzyna Sagatowska
Jałowy bieg to stan zawieszenia – przestrzeń, w której działanie nie prowadzi do zmiany, a energia rozprasza się w pustce. To utknięcie w systemie, w którym wysiłek nie przekłada się na postęp. To pulsacja bez efektu, rozpędzone koło, które niczego nie wprawia w ruch.
Wystawa łączy fotografie i instalacje przestrzenne, w których ciało mierzy się z ograniczeniem, powtarzalnością i napięciem. W kontekście narastającej niestabilności społecznej i ekologicznej staje się refleksją nad zmęczeniem, utratą sprawczości i próbą odnalezienia stanu, który nie byłby wyłącznie stratą energii.
Na pierwszy plan wystawy wysuwa się motyw pustynnienia – piasek zgrzyta w zębach i osadza się na wargach, ciężar narasta od środka. To opowieść o osobistej porażce, kulturowym wysychaniu i utracie kierunku. Jałowienie dotyka nie tylko krajobrazu, ale i kobiecego ciała – wyczerpanego oczekiwaniami, podporządkowanego rytmom, które nie prowadzą do odnowy. Wystawa odziera kobiece doświadczenie z płodności – biologicznej i twórczej.
To także refleksja nad procesem: nad zmaganiem się z materią, myślami i własnym impasem rozgrywającym się na tle kultury sukcesu, nieustannego pośpiechu i często pozornej produktywności. Tu nie ma spektakularnych gestów. Jest monotonna walka z entropią, powtarzalność prób działania mimo świadomości, że wysiłek nie oznacza rezultatów.
Tymczasem pustynia po prostu jest – obojętna, rozciągnięta w czasie i przestrzeni jak płótno, z którego wymazano wszystkie znaki. Gdzie każdy krok grzęźnie w niestabilnym gruncie, piasek zasypuje oczy, a spierzchnięte usta przypominają o oskomie, o pragnieniu, którego nie da się zaspokoić. Pustynia jest przestrzenią dezorientacji, zamazywania pamięci, złudzeń, narastającej maligny. Jedyne co wokół i co w środku to pustka. Nie ma dróg – są tylko ślady, które gorący wiatr zasypuje szybciej, niż można je zostawić.
/
Wystawa w ramach projektu „Proste pytania – trudne odpowiedzi”.
Dofinansowano ze środków Ministra Kultury i Dziedzictwa Narodowego pochodzących z Funduszu Promocji Kultury
________
🇺🇦
Марта Згерська “Холостий хід”
🔹відкриття виставки: 10.05.2025 (субота), 18:00
🔹де: Галерея Лабіринт, вул. Попелушки, 5 (ul. ks. J. Popiełuszki 5), Люблін
🔹виставка діятиме до 15.06.2025 (вівторок-неділя, 12:00-19:00)
🔹Мова: захід польською мовою. Переклад українською мовою: Володимир Дишлевук.
🔹вхід: 8 злотих – звичайний квиток, 4 злоті – пільгові (вхід на вернісаж вільний)
🔸кураторка: Катажина Сагатовська
Холостий хід – це підвішений стан, це простір, де дії не призводять до змін, а енергія розсіюється в порожнечі. Це застрягання в системі, де зусилля не перетворюються на прогрес. Це пульсація без ефекту, це колесо, яке обертається, та нічого не приводить у рух.
Виставка поєднує фотографії та просторові інсталяції, в яких тіло стикається з обмеженнями, повторюваністю та напругою. У контексті чимраз більшої соціальної та екологічної нестабільності вона стає рефлексією над утомою, втратою агентності й спробою знайти стан, який не був би лише марною тратою енергії.
На перший план виставки виходить тема опустелювання – пісок скрегоче на зубах і осідає на губах, тягар усередині зростає. Це історія особистої невдачі, культурного застою та втрати орієнтира. Безплідність стосується не лише ландшафту, а й жіночого тіла – виснаженого очікуваннями, підпорядкованого ритмам, які не ведуть до відновлення. Виставка відкидає із жіночого досвіду плідність – біологічну і творчу.
Це ще й роздуми про процес: про боротьбу з матерією, думками та власним простоюванням, що відбувається на тлі культури успіху, постійного поспіху та часто позірної продуктивності. Тут немає ефектних жестів. Є монотонна боротьба з ентропією, повторюваність спроб діяти попри усвідомлення того, що зусилля не означає результату.
А пустеля просто є – байдужа, розтягнута в часі та просторі, як полотно, з якого стерто всі позначки. Де кожен крок застрягає в нестійкому ґрунті, пісок засипає очі, а потріскані губи нагадують про спрагу, яку неможливо задовольнити. Пустеля – це простір дезорієнтації, стирання пам’яті й ілюзій та наростального марення. Зовні та всередині – лише порожнеча. Доріг немає – є тільки сліди, які гарячий вітер звіває швидше, ніж вони з’являються.
/
Виставка в рамках проєкту «Прості запитання – складні відповіді».
Співфінансується Міністром культури та національної спадщини Польщі з Фонду сприяння культурі
________
🇬🇧
Marta Zgierska “Idle motion”
🔹Opening: 10.05.2025 (Saturday) at 6:00 PM.
🔹Place: Labirynt Gallery, Księdza Jerzego Popiełuszki Street 5, Lublin
🔹Language: event in Polish, translation into Polish Sign Language by Ewelina Lachowska, translation into Ukrainian by Volodymir Dyshlevuk, translation into English by Hubert Bania
🔹On view until: 15.06.2025 (Tuesday-Sunday, 12.00-19.00)
🔹Admission: PLN 8 full-price ticket, PLN 4 concession ticket (opening: free)
🔸Curator: Katarzyna Sagatowska
Idle motion is a state of suspension – a space where action does not lead to a change, energy dissipates in the void. It is a stall in the system in which the effort does not result in progress. It’s a pulse with no effect, a spinning wheel that does not set anything into motion.
The exhibition connects photography and spatial installations in which the body confronts limitations, repetition and tension. In the context of increasing social and ecological instability, it becomes a reflection fatigue, loss of agency and an attempt to find a state which wouldn’t be solely a waste of energy.
At the forefront of the exhibition is the motif of desertification – sand grinds in the teeth and settles on the lips, the weight builds up from within. It’s a story about personal failure, cultural wilting and loss of direction. Idling does not only focus on the landscape, it also correlates with female body – exhausted by expectations, subjected to the rhythm which does not lead to regeneration. The exhibition strips the womanly experience of fertility – biological and creative.
It is also a reflection on the process: on struggling with matter, thoughts and one’s own stagnation set at the backdrop of success-driven culture, constant rush and often superficial productivity. There are no spectacular gestures here. It is a monotonous fight against entropy, repeated attempts to act despite the realization that effort does not guarantee results.
Meanwhile the desert is simply indifferent, stretched in time and space like canvas from which someone has erased all the symbols. Every step sinks into volatile ground, sand gets into the eyes, and chapped lips recall the craving, thirst that cannot be quenched. Desert is a space of bewilderment, fading memory, illusions and increasing delirium. The only thing around and in the core is the emptiness. There are no pathways – only the marks, which the hot wind covers faster than they can be left behind.
/
Exhibition as part of the project "Simple questions – difficult answers"
Subsidized by the Ministry of Culture and National Heritage from the Culture Promotion Fund.
Also check out other Exhibitions in Lublin.
