Химерні читання 22 жовтня

👉 Цього разу читаємо оповідання 1967 року Гарлана Еллісона «Я не маю рота, але мушу кричати» (I Have No Mouth, and I Must Scream) — один із найвідоміших зразків постапокаліптичної прози ХХ століття, який виграв премію «Г'юґо» в 1968-му.

🌀 Текст переносить нас у похмурий світ, де людство майже знищене всесильною штучною інтелектуальною системою AM, яка залишає в живих лише п’ятьох людей — не для порятунку, а для нескінченних тортур. Еллісон створює похмуре середовище, де жах народжується не лише з насилля машини, а й із темних глибин людської свідомості.*

*Не рекомендуємо для читання людям, чутливим до сцен фізичного та психологічного насилля.