⬇️ English below / Українською ниже ⬇️
📢 Instytut Studiów Politycznych PAN we współpracy z Komitetem Badań nad Migracjami PAN oraz Ośrodkiem Badań nad Migracjami UW zapraszają do składania propozycji wystąpień na konferencji:
„Społeczności ukraińskie w Polsce: relacje i dyskursy”
📌 Warszawa, Pałac Staszica
📅 3-5 grudnia 2025 r.
Zapraszamy przedstawicieli i przedstawicielki nauk społecznych i humanistycznych do składania propozycji referatów naukowych prezentujących najnowszą wiedzę na temat różnych społeczności ukraińskich w Polsce, ich wzajemnych relacji i relacji z całościowo pojmowanym polskim społeczeństwem.
----------
Polska jest domem dla różnych społeczności ukraińskich. Jej specyfiką, także na tle innych krajów Europy Środkowo-Wschodniej, jest to, że licznie przybywający, zwłaszcza po 2014 r. migranci i migrantki z Ukrainy, spotykają tu przedstawicieli i przedstawicielki autochtonicznej ukraińskiej mniejszości narodowej o niemigracyjnym pochodzeniu. Z kolei po 24 lutego 2024 r. w Polsce znalazły się osoby migrujące z powodu wojny w Ukrainie – trzeci ukraiński zbiorowy aktor, na którego rzecz nastąpiła bezprecedensowa mobilizacja środowisk ukraińskich i którego obecność przemodelowała w istotny sposób liczbowe i symboliczne relacje pomiędzy ukraińską mniejszością narodową, obywatelami i obywatelkami Ukrainy przybyłymi przed 2022 r., oraz całym polskim społeczeństwem.
Ponadto, o ile wcześniejsza migracja z Ukrainy do Polski miała w dużym stopniu cyrkulacyjny charakter związany z pracą czasową, o tyle obecnie coraz więcej osób decyduje się pozostać w Polsce na stałe. W tym kontekście pojawiły się nowe, nieznane dotąd wyzwania zarówno w sferze pragmatycznej, jak i symbolicznej. Polska z kraju wysyłającego, zarówno w perspektywie historycznej, jak i po akcesji do Unii Europejskiej, stała się obecnie krajem głównie przyjmującym nowych mieszkańców i mieszkanki, spośród których najliczniejsze są osoby z Ukrainy.
Obecność różnych społeczności ukraińskich w Polsce, ich wzajemne relacje i relacje z szerszym społeczeństwem to zjawiska dynamiczne, warunkowane sytuacją wewnętrzną i – przede wszystkim – zewnętrzną. Należy jednak założyć, że przynajmniej część obecnie przebywających w Polsce obywateli i obywatelek Ukrainy pozostanie tutaj, liczyć się również należy z możliwością dołączenia do nich członków i członkiń rodzin, którzy obecnie nie mogą opuszczać Ukrainy. Relacje między przedstawicielami i przedstawicielkami różnych społeczności ukraińskich w Polsce opierają się na różnych osiach różnicowania, wytyczania granic, ale i budowania wspólnoty. Warunkowane są także przez mechanizmy włączania i wyłączania oraz ramy migrantycyzacji i ekskluzywizacji osób mobilnych stosowane przez aparat państwowy i jego instytucje. Przedstawiciele i przedstawicielki tych społeczności uczestniczą w różnych relacjach władzy i podlegają praktykom urasowienia, klasizmu, seksizmu itp., mają także różny dostęp do zasobów symbolicznych, politycznych i ekonomicznych, wynikający z odmiennych uprawnień i różnych pozycjonalności w społeczeństwie.
Badacze i badaczki relacji ukraińsko-ukraińskich w Polsce mierzą się także z koniecznością unikania esencjalizujących uogólnień: wyodrębnianie trzech diasporycznych „segmentów” (mniejszość narodowa, osoby z doświadczeniem migracji sprzed i po 24.02.2022 r.) prowadzi do uproszczonych kategoryzacji, w ramach których umykają z pola widzenia dalsze wewnętrzne zróżnicowania (genderowe, klasowe, regionalne, etniczne, językowe, wynikające z różnic pamięci, obywatelstwa i statusu pobytowego, poziomu zakotwiczenia itd.), dobrze widoczne w perspektywie intersekcjonalnej. Z drugiej strony, prezentowanie społeczności ukraińskich w Polsce jako monolitycznej, jednorodnej grupy służy dziś części środowisk politycznych do budowania narracji zagrożenia, na które odpowiedzią są akcje takie, jak „Stop ukrainizacji Polski”. Zarówno konsekwencje ulegania takim manipulacjom, jak i brak wiedzy nt. różnorodności i wzajemnych relacji środowisk ukraińskich w Polsce skutkować mogą błędami w planowaniu i realizacji polityk w zakresie migracji, inkluzji, obywatelstwa, edukacji, praw mniejszości narodowych i in. realizowanych na szczeblu ogólnopaństwowym i lokalnym.
Konferencja przewiduje dwa osobne, ale korespondujące ze sobą bloki wystąpień i dyskusji – panele naukowe (do udziału w których niniejszym zapraszamy) i eksperckie (których uczestników i uczestniczki zapraszamy w innym trybie, bez otwartego cfp). Program konferencji wraz z informacjami nt. paneli eksperckich zostanie opublikowane do połowy października 2025 r.
Konferencję planujemy jako miejsce spotkania osób reprezentujących różne dyscypliny i obszary działań, co sprzyjać będzie spotkaniu możliwie najszerszego grona specjalistów i specjalistek ze środowisk naukowych oraz praktyków i praktyczek zajmujących się problematyką ukraińską w Polsce. W naszym zamyśle konferencja pozwoli na zebranie najnowszej wiedzy naukowej i eksperckiej na temat różnych społeczności ukraińskich w Polsce, ich wzajemnych relacji i relacji ze najszerzej rozumianym polskim społeczeństwem oraz stymulowanie dalszych badań, a także dostarczenie rekomendacji dla poszczególnych polityk.
----------
Przedstawicieli i przedstawicielki nauk społecznych i humanistycznych (socjologii, antropologii społeczno-kulturowej, politologii, pedagogiki, psychologii, psychologii społecznej, demografii, ekonomii, nauk prawnych, nauk o bezpieczeństwie i innych) zapraszamy do składania propozycji referatów naukowych poruszających m.in. następujące kwestie:
* zróżnicowanie postaw, identyfikacji i interesów oraz wzajemne postrzeganie i relacje różnych społeczności ukraińskich w Polsce: współpraca, napięcia i wyzwania;
* osoby o nie wyłącznie ukraińskiej identyfikacji narodowej/etnicznej (np. Tatarzy, Romowie, Polacy i in.) w społecznościach ukraińskich w Polsce;
* społeczność LGBTQ+ i inne grupy wrażliwe w społecznościach ukraińskich w Polsce;
* mobilizacja różnych środowisk ukraińskich w Polsce w obliczu pełnowymiarowej wojny (działania wspólne, odrębne, udział w ogólnopolskim zrywie pomocowym, transnarodowy wymiar mobilizacji);
* sytuacja ekonomiczna, dostęp do rynku pracy, świadczeń socjalnych, ubezpieczeń i innych usług publicznych; różnice pomiędzy uprawnieniami wynikającymi z różnych statusów pobytowych; wyzwania integracyjne;
* prawne mechanizmy włączania i wyłączania (w sferze ekonomicznej, edukacyjnej, kulturalnej) a relacje pomiędzy społecznościami ukraińskimi w Polsce;
* zaangażowanie środowisk ukraińskich w sprawy publiczne (np. udział w Paradzie Równości, aktywność wobec kryzysu migracyjnego na granicy polsko-białoruskiej, aktywność polityczna, partycypacja publiczna, samorządność lokalna);
* publiczne i medialne dyskursy o Ukraińcach i Ukrainkach w Polsce i ich wpływ na relacje w społecznościach ukraińskich;
* współpraca ukraińskich organizacji społecznych i grup nieformalnych z polskimi partnerami;
* relacje pomiędzy dużymi organizacjami ukraińskimi („mniejszościowymi” i „postmigranckimi”) a niewielkimi, oddolnymi inicjatywami;
* media ukraińskie w Polsce i ich przemiany;
* instytucje religijne i religijność Ukraińców i Ukrainek w Polsce;
* pamięć i historyczne relacje polsko-ukraińskie a relacje pomiędzy różnymi społecznościami ukraińskimi w Polsce;
* udział społeczności ukraińskich w międzypaństwowych relacjach polsko-ukraińskich;
* kwestie pośrednio i bezpośrednio dotyczące Ukraińców i Ukrainek w rządowym dokumencie „Odzyskać kontrolę. Zapewnić bezpieczeństwo. Kompleksowa i odpowiedzialna strategia migracyjna Polski na lata 2025-2030” i reakcje środowisk ukraińskich na te rozwiązania;
* ukraińska mniejszość narodowa w Polsce (w 20 lat po przyjęciu Ustawy o mniejszościach narodowych i etnicznych oraz o języku regionalnym) wobec obecności osób migrujących z Ukrainy.
----------
❗Propozycje wystąpień prosimy zgłaszać za pomocą formularza zgłoszeniowego (
https://forms.gle/u9e9WFPNrnA2undm7) do dnia 20.08.2025 r. ❗
Jedna osoba może zgłosić tylko jeden referat, jeden referat może mieć maksymalnie dwie osoby prezentujące (niezależnie od osób, którym przypisane jest autorstwo). Informację o przyjęciu bądź odrzuceniu referatu przekażemy Państwu na początku września.
Wystąpienia możliwe są jedynie w formie stacjonarnej. Języki robocze konferencji: polski, ukraiński, angielski. Zapewniamy tłumaczenie polsko-ukraińskie i ukraińsko-polskie oraz tłumaczenie na polski język migowy i ukraiński język migowy.
Nie obowiązuje opłata konferencyjna. Uczestnikom, których referaty zostaną wybrane pokryjemy koszt podróży do Warszawy oraz zapewnimy noclegi i wyżywienie podczas całej konferencji.
Do zobaczenia w Warszawie❗
***УКРАЇНСЬКА***
📢 Інститут політичних досліджень Польської академії наук
у співпраці з Комітетом досліджень міграції Польської академії наук та Центром міграційних досліджень Варшавського університету запрошують подавати пропозиції доповідей для участі у конференції:
„Українські спільноти в Польщі: відносини та дискурси”.
📌 Палац Сташица, Варшава
📅 3-5 грудня 2025 року.
Запрошуємо представників та представниць соціальних і гуманітарних наук подавати пропозиції наукових доповідей, які представляють нові знання про різні українські спільноти в Польщі, їхні взаємовідносини та зв'язки з польським суспільством.
----------
У Польщі проживають різноманітні українські спільноти. Польська специфіка, у порівнянні з іншими країнами Сходу та Центру Європи, полягає в тому, що мігранти з України, які прибувають сюди у великій кількості, особливо після 2014 року, зустрічаються з представниками автохтонної української національної меншини немігрантського походження. Після 24 лютого 2022 року мільйони людей з України прибули до Польщі внаслідок повномасштабної російської агресії проти України. Таким чином з'явився третій колективний актор, чий приїзд був зустрітий безпрецедентною мобілізацією українських спільнот і чия присутність докорінно переформатувала кількісні та символічні відносини між українською національною меншиною, українськими громадянами та громадянками, які прибули до 2022 року, і польським суспільством.
Більше того, якщо раніше міграція з України до Польщі була здебільшого циркулярною та пов'язаною з тимчасовою роботою, то зараз все більше людей вирішують залишитися в Польщі на постійне проживання. Саме в цьому контексті виникають нові виклики як у прагматичній, так і в символічній сферах. Польща перетворилася з країни, що відправляє мігрантів (як в історичній перспективі, так і після вступу до Європейського Союзу), на країну, що приймає мігрантів, і українці є найчисельнішою групою серед нових мешканців.
Присутність різних українських спільнот у Польщі, їхні взаємовідносини та стосунки із польським суспільством в його найширшому розумінні, є динамічними явищами, зумовленими внутрішньою і, насамперед, зовнішньою ситуацією. Можливо припустити, що принаймні частина громадян України, які нині проживають у Польщі, залишаться тут. До них також можуть приєднатися члени їхніх родин, які наразі не мають змоги виїхати з України.
Відносини між представниками різних українських спільнот у Польщі ґрунтуються, з одного боку, на різних осях диференціації, розмежування, а з іншого - побудови спільнот, та на різних механізмах включення та виключення. Вони також зумовлені мігратизацією та виокремленням осіб, які перебувають у процесі переміщення, що застосовуються державним апаратом та його інституціями. Представники цих спільнот залучаються до різних владних стосунків і піддаються практикам расизації, класовості, сексизму тощо. Внаслідок різниці в правах і позиційностях в суспільстві, мають різний доступ до символічних, політичних та економічних ресурсів.
Дослідники українсько-польських відносин у Польщі також стикаються з необхідністю уникати узагальнень: виокремлення трьох діаспорних "сегментів" (національна меншина, особи з досвідом міграції до і після 24.02.2022) призводить до спрощених категоризацій, що маскують подальші внутрішні диференціації (гендерні, класові, регіональні, етнічні, мовні, зумовлені відмінностями у пам'яті, громадянстві та статусі перебування, рівні вкоріненості тощо), які, в свою чергу, добре помітні з інтерсекційної перспективи. З іншого боку, розмови про сучасну українську спільноту в Польщі як монолітну, гомогенну групу сьогодні слугують певним політичним колам для побудови наративу про загрозу. Кампанії на кшталт "Стоп українізації Польщі" слід розглядати як реакцію на цей наратив. Наслідки піддавання таким маніпуляціям та брак знань про розмаїття та взаємовідносини українських спільнот Польщі можуть призвести до неправильного планування та реалізації політики пов'язаної з міграцією, інклюзією, громадянством, освітою, правами національних меншин та іншими питаннями на національному та місцевому рівнях.
Конференція передбачає два окремі, але взаємопов'язані блоки презентацій та дискусій - наукові панелі (до участі в яких ми запрошуємо Вас) та експертні панелі (учасники та учасниці яких запрошуються організаторами без відкритого конкурсу). Програма конференції з інформацією про експертні панелі буде опублікована до середини жовтня 2025 року.
Конференція запланована як місце зустрічі людей, що представляють різні дисципліни та сфери діяльності. Вона має сприяти зустрічі якомога ширшого кола представників та представниць академічної спільноти та практиків, які займаються українськими питаннями в Польщі. Ми прагнемо, щоб конференція об'єднала найновіші наукові та експертні знання про різні українські спільноти в Польщі, їхні взаємні стосунки та зв'язки з польським суспільством в широкому розумінні. Ми хочемо стимулювати подальші дослідження та співпрацю, а також виробити рекомендації щодо конкретних політичних рішень.
—-------
Представники і представниці соціальних і гуманітарних наук (соціологія, соціокультурна антропологія, політологія, педагогіка, психологія, соціальна психологія, демографія, економіка, юридичні науки, науки про безпеку та інші) запрошуються до подання пропозицій щодо наукових доповідей, присвячених наступним або близьким питанням:
* різноманітність поглядів, ідентифікацій та інтересів, а також взаємне сприйняття та відносини між різними українськими спільнотами в Польщі: співпраця, напруженість та виклики;
* люди з не лише українською (етно)національною ідентичністю (наприклад, татари, роми, поляки та інші) серед українських спільнот у Польщі;
* ЛГБТКІА+ спільнота та інші вразливі групи серед українських спільнот у Польщі;
* мобілізація різних українських спільнот у Польщі в умовах повномасштабної війни (спільні та окремі дії, участь у загальнопольській гуманітарній допомозі, транснаціональний вимір мобілізації);
* економічна ситуація, доступ до ринку праці, соціальних виплат, страхування та інших державних послуг; відмінності між правами, зумовлені різним статусом перебування; інтеграційні виклики;
* правові механізми включення та виключення (в економічній, освітній, культурній сферах) та відносини між українськими спільнотами в Польщі;
* залучення українських спільнот до громадських справ (наприклад, участь у Прайді, діяльність, пов'язана з гуманітарною кризою на польсько-білоруському кордоні, політична активність, громадська участь, місцеве самоврядування);
* публічні та медійні дискурси про українців у Польщі та їхній вплив на відносини всередині українських спільнот;
* співпраця українських громадських організацій та неформальних груп з польськими партнерами;
* відносини між великими українськими організаціями ("меншинними" та "постмігрантськими") та малими, низовими ініціативами;
* українські ЗМІ в Польщі та їх трансформація;
* релігійні інституції та релігійність серед українців у Польщі;
* пам'ять та історія польсько-українських відносин у контексті різноманіття українських спільнот в Польщі;
* участь українських спільнот у польсько-українських міждержавних відносинах;
* питання, які прямо чи опосередковано стосуються українців у польському стратегічному документі "Повернути контроль, запевнити безпеку. Комплексна та відповідальна міграційна стратегія Польщі на 2025-2030 роки" та реакція українських спільнот на ці рішення;
* українська меншина в Польщі (20 років після прийняття Закону про національні та етнічні меншини й регіональну мову) та її ставлення до присутності мігрантів з України.
❗Будь ласка, надсилайте свої пропозиції щодо доповідей, використовуючи форму (
https://forms.gle/u9e9WFPNrnA2undm7) до 20.08.2025❗
Одна особа може подати лише одну доповідь, одна доповідь може мати максимум двох доповідачівок (незалежно від кількості осіб яким належить авторство). Ми повідомимо вас про прийняття або відхилення доповіді на початку вересня.
Виступи можливі лише в стаціонарному режимі. Робочі мови конференції: польська, українська та англійська. Ми забезпечуємо переклад з польської на українську та з української на польську, а також переклад на польську жестову мову (PJM) та українську жестову мову (УЖМ).
Організаційний внесок за участь у конференції не передбачений. Учасникам та учасницям, чиї доповіді будуть відібрані, організатори відшкодують витрати на подорож до та з Варшави, а також забезпечать проживання та харчування під час конференції.
Будемо раді бачити вас у Варшаві❗
***ENGLISH***
📢 The Institute of Political Studies of the Polish Academy of Sciences in cooperation with Committee on Migration Research of the Polish Academy of Sciences and the Centre for Migration Research of the University of Warsawinvite you to submit paper proposals for the conference:
“Ukrainian communities in Poland: relations and discourses”
📌 Staszic Palace, Warsaw
📅 3-5 December 2025
We invite representatives of the social sciences and humanities to submit proposals for scientific papers presenting the latest knowledge on various Ukrainian communities in Poland, their mutual relations and their relationship with Polish society as a whole.
----------
Poland is home to diverse Ukrainian communities. Polish specificity, also in comparison to other countries of Europe’s East and Centre, is that migrants from Ukraine, arriving here in large numbers, especially after 2014, meet the people from the autochthonous Ukrainian national minority of non-migrant origin. After 24 February 2024, millions of people from Ukraine arrived in Poland as a result of Russian aggression of Ukraine. They appeared as a third collective actor, whose arrival was met by an unprecedented mobilisation of Ukrainian communities and whose presence significantly remodelled the quantitative and symbolic relations between the Ukrainian national minority and Ukrainian citizens arriving before 2022, and Polish society as a whole.
Moreover, while earlier migration from Ukraine to Poland was largely circular, related to temporary work, more and more people are now choosing to stay in Poland permanently. It is in this context that the new challenges have emerged in both the pragmatic and symbolic areas. Poland has turned from a migrant-sending (both in a historical perspective and following its accession to the European Union), to a migrant-receiving country and Ukrainians are the most numerous among the new residents.
The presence of various Ukrainian communities in Poland, their mutual relations and their relations with the society at large are dynamic phenomena, conditioned by the internal and - above all - external situation. It should be assumed that at least some of the Ukrainian citizens currently residing in Poland will remain here and that they may be joined by family members who are currently unable to leave Ukraine. Relations between representatives of different Ukrainian communities in Poland are based on different axes of differentiation, boundary making and community building on the other hand. They are also conditioned by mechanisms of inclusion and exclusion, as well as by the migranticisation and exceptionalisation of people on the move, applied by the state apparatus and its institutions. Representatives of these communities participate in different power relations and are subjected to practices of racialisation, classism, sexism, etc. As a result of their different entitlements and different positionalities within the society, representatives of these communities have different access to symbolic, political and economic resources.
Scholars of Ukrainian-Ukrainian relations in Poland also grapple with the need to avoid essentialising generalisations: singling out three diasporic 'segments' (national minority, people with migration experience before and after 24.02.2022.) leads to simplistic categorisations, masking further internal differentiations (gender, class, regional, ethnic, linguistic, due to differences in memory, citizenship and residence status, level of anchorage, etc.) which are well visible from an intersectional perspective. On the other hand, speaking of today’s Ukrainian communities in Poland as a monolithic, homogeneous group serves some political circles to build a narrative of a threat. Campaigns, such as 'Stop the Ukrainianisation of Poland', should be seen as a response to this narrative. The consequences of succumbing to such manipulations and the lack of knowledge of the diversity and mutual relations of the Ukrainian communities in Poland may lead to misplanning and misimplementing of policies related to migration, inclusion, citizenship, education, rights of national minorities and others, at the national and local levels.
The conference envisages two separate but corresponding blocks of presentations and discussions - scientific panels (to which we hereby invite you) and expert panels (whose participants are invited by the organisers without an open cfp). The conference programme with information on expert panels will be published by mid-October 2025.
The conference is thought of as a meeting place for people representing various disciplines and areas of activity. It shall foster the meeting of the widest possible range of specialists and professionals from the academic community and practitioners dealing with Ukrainian issues in Poland. It is our intention for the conference to bring together the latest scientific and expert knowledge on various Ukrainian communities in Poland, their mutual relations, their relations with the broader Polish society. We want to stimulate further research and provide recommendations for specific policies.
----------
Representatives of social sciences and humanities (sociology, socio-cultural anthropology, political science, pedagogy, psychology, social psychology, demography, economics, legal sciences, security sciences and others) are invited to submit proposals for scientific papers addressing the following, or related, issues:
* the diversity of attitudes, identifications and interests and the mutual perceptions and relations between different Ukrainian communities in Poland: cooperation, tensions and challenges;
* people of not only Ukrainian (ethno)national identity (e.g. Tatars, Roma, Poles and others) among Ukrainian communities in Poland;
* LGBTQIA+ communities and other vulnerable groups among Ukrainian communities in Poland;
* mobilisation of various Ukrainian communities in Poland in the face of a full-scale war (joint actions, separate actions, participation in a nationwide humanitarian surge, transnational dimension of mobilisation);
* economic situation, access to labour market, social benefits, insurance and other public services; differences between entitlements due to different residence statuses; integration challenges;
* legal mechanisms of inclusion and exclusion (in economic, educational, cultural spheres) and relations between the Ukrainian communities in Poland;
* involvement of Ukrainian communities in public affairs (e.g. participation in the Pride Parade, activities related to the humanitarian crisis on the Polish-Belarusian border, political activism, public participation, local self-governance);
* public and media discourses about Ukrainians in Poland and their impact on relations within Ukrainian communities;
* cooperation between Ukrainian social organisations and informal groups with Polish partners;
* relations between large Ukrainian organisations (‘minority’ and ‘post-migrant’) with small, grassroots initiatives;
* Ukrainian media in Poland and their transformation;
* religious institutions and religiosity among Ukrainians in Poland;
* memory and the history of Polish-Ukrainian relations in the context of relations between different Ukrainian communities in Poland;
* participation of Ukrainian communities in Polish-Ukrainian inter-state relations;
* issues directly and indirectly concerning Ukrainians in the Polish strategic document ‘Taking Back Control, Ensuring Security’ and Responsible Migration Strategy for 2025-2030" and the reactions of Ukrainian communities to these solutions;
* The Ukrainian minority in Poland (20 years after the adoption of the Act on National and Ethnic Minorities and Regional Language) and its attitudes towards the presence of migrants from Ukraine.
----------
❗Please submit your paper proposals using the submission form (
https://forms.gle/u9e9WFPNrnA2undm7) by 20 August 2025❗
One person may submit only one paper, one paper may have a maximum of two presenters (irrespective of the number of people to whom the authorship is attributed). We will inform you about the acceptance or rejection of the paper at the beginning of September.
Presentations are only possible on-site. Working languages of the conference: Polish, Ukrainian, and English. We provide Polish–Ukrainian and Ukrainian–Polish interpretation, as well as interpretation into Polish Sign Language and Ukrainian Sign Language.
There is no conference fee. Participants whose papers are selected will have their travel costs to Warsaw covered and accommodation and meals during the conference will be provided by the organizers.
We are looking forward to seeing you in Warsaw❗
—-------
Konferencja „Społeczności ukraińskie w Polsce: relacje i dyskursy” finansowana jest ze środków Ministra Nauki i Szkolnictwa Wyższego.
You may also like the following events from Instytut Studiów Politycznych Polskiej Akademii Nauk:
Also check out other
Business events in Warsaw,
Conferences in Warsaw,
Meetups in Warsaw.
|
