Деколонізаційний хедшот
Advertisement
📅 30 червня о 15:00
📍 Музей театрального, музичного та кіномистецтва України
Запрошуємо на фінальну подію в межах виставки «Сцена і час» Людмили Нагорної.
Важливий твір Юрія Андруховича «Московіада» потрапив до уваги режисера Станіслава Мойсеєва 2006 року. В той момент українське суспільство, попри перемогу Революції Гідності, переживало колонізаційну ремісію. Тож настав час інсценізувати постмодерністський роман Андруховича, основна інтенція якого була спрямована на подолання внутрішньої ментальної окупації. Так народилася вистава «Московіада».
2006 рік був дуже напруженим з точки зору суспільних настроїв. Протистояння української та російської ідентичності маскувалося під внутрішньоукраїнські чвари. Сама ідея Андруховича про демаркацію українськості, висловлена дещо пізніше, викликала значний соціальний резонанс.
Водночас Росія прагнула максимізувати свої гібридні впливи, використовуючи свої енергетичні важелі. Тож не дивно, що сценографія Андрія Александровича була оповита стилізованою газовою трубою, котра постала як візуальне втілення токсичних зв’язків між країнами, котрі необхідно було б розірвати раз і назавжди.
🔸 У понеділок говоритимемо з тими, хто стояв біля витоків цієї постановки:
— Станіслав Мойсеєв, режисер вистави
— Остап Ступка, виконавець головної ролі
— Андрій Александрович, автор сценографії
— Людмила Нагорна, художниця з костюмів
🎤 Модераторка розмови — Тетяна Руденко, кураторка виставки «Сцена і час».
Це унікальна нагода почути безпосередні свідчення про творення однієї з ключових театральних інтерпретацій українського постмодерну, побачити зсередини мистецькі рішення, що формували сценічну мову опору та ідентичності.
🟡 Вхід за музейними квитками.
📣 До зустрічі в музеї
📍 Музей театрального, музичного та кіномистецтва України
Запрошуємо на фінальну подію в межах виставки «Сцена і час» Людмили Нагорної.
Важливий твір Юрія Андруховича «Московіада» потрапив до уваги режисера Станіслава Мойсеєва 2006 року. В той момент українське суспільство, попри перемогу Революції Гідності, переживало колонізаційну ремісію. Тож настав час інсценізувати постмодерністський роман Андруховича, основна інтенція якого була спрямована на подолання внутрішньої ментальної окупації. Так народилася вистава «Московіада».
2006 рік був дуже напруженим з точки зору суспільних настроїв. Протистояння української та російської ідентичності маскувалося під внутрішньоукраїнські чвари. Сама ідея Андруховича про демаркацію українськості, висловлена дещо пізніше, викликала значний соціальний резонанс.
Водночас Росія прагнула максимізувати свої гібридні впливи, використовуючи свої енергетичні важелі. Тож не дивно, що сценографія Андрія Александровича була оповита стилізованою газовою трубою, котра постала як візуальне втілення токсичних зв’язків між країнами, котрі необхідно було б розірвати раз і назавжди.
🔸 У понеділок говоритимемо з тими, хто стояв біля витоків цієї постановки:
— Станіслав Мойсеєв, режисер вистави
— Остап Ступка, виконавець головної ролі
— Андрій Александрович, автор сценографії
— Людмила Нагорна, художниця з костюмів
🎤 Модераторка розмови — Тетяна Руденко, кураторка виставки «Сцена і час».
Це унікальна нагода почути безпосередні свідчення про творення однієї з ключових театральних інтерпретацій українського постмодерну, побачити зсередини мистецькі рішення, що формували сценічну мову опору та ідентичності.
🟡 Вхід за музейними квитками.
📣 До зустрічі в музеї
Advertisement